Карта водних об'єктів Кілійського району

В теперішній час водні ресурси України ввійшли в число найважливіших факторів ресурсозберігаючої політики держави. Водне господарство району розглядається як частина економіки, яка покликана забезпечити потреби населення в воді гарантованої якості та в необхідній кількості.

Складовими його частинами є: використання, вивчення, облік, охорона водних ресурсів, а також боротьба зі шкідливою дією вод. Такі проблеми, як подача води на далеку відстань, розподілення водних ресурсів в умовах їх дефіциту, охорона водних ресурсів у значній мірі визначила формування водного господарства як галузі, яка охоплює сукупність об’єктів, споруд та підприємств.

Проблема водопостачання повинна вирішуватись у двох напрямках:
збільшення наявних водних ресурсів, а також удосконалення експлуатації об’єктів господарства та економне використання води у сфері споживання. Збільшення водних ресурсів може здійснюватися шляхом подальшого регулювання річкового стоку, внутрішньо басейновим та між басейновим перекиданням стоку, використання підземних і опрісненням солоних вод. Раціональне використання водних ресурсів включає обмеження темпів розвитку водоємких галузей, заходи по скороченню потреб у воді, охорону водних ресурсів від забруднення та вичерпання.
 

Фізико- географічні умови формування стоку річок бассейну р. Дунай Кілійського району.

Кілійський район розташований в південно – західній частині Одеської області, південний кордон проходить по лівому березі р. Дунай. Загальна площа території району -84.0 тис. га. Район знаходиться в зоні інтенсивного зрошення.

Територія району характеризується особливостями загального рельєфу Причорноморської низовини– холмистої долини з загальним нахилом на південь, з розкиданою яро-балочною мережею.

Сучасний рельеф представлений долиною р. Дунай, дунайським озером Китай, лівими притоками р. Дунай- Киргиж-Китай, Аліяга, Дракуля.

Клімат - помірно-континентальний, з жарким посушливим літом та відносно – холодною, малосніжною, з частими відлигами зимою.

Число днів з відносною вологістю меньше 3 являється одним з показників посушливого клімату. За вегетаційний період посушливими бувають 28-30 днів. Річна норма опадів коливається близько 350-400 мм. В 2010 році середньорічна кількість опадів 8,7 мм . Безморозний період триває понад 200 днів. Зима була дуже тепла, малосніжа , з високими як для зимнього періоду , температурами Середня температурв в літнійперіод булла від 18 до 30 градусів С. Грунти тут – південний чорнозем і поблизу Дунаю – малогумусні темно-каштанові несолонцеві грунти, в заплавах річок важкосуглинкові солонцоваті і солончакові. Рівень грунтових вод основних ділянок плато глибокий, і вони не впливають на процес грунтоутворення.

Гідрографічна мережа представлена озерами, Чорним морем, лиманами, штучними водоймами , каналами і водоводами відображені в формі 6-зем районного відділу земельних ресурсів .
Дані по землях водного фонду району

великі річки –1 річка
р. Дунай по Кілійському району - 58 км

малі річки - 5 річок:
• р. Киргиж-Китай –5,5км
• р. Аліяга –8,7км
• р. Дракуля –21,2км
• р. Не рушай –12км
• р. Єнікіой –11,5км

Приточні балки: -3 шт
• Каназир –5,0км
• Приозерна –5,5км
• Казійка –4,8км

Річки Аліяга і Киргиж-Китай впадають з півночі в озеро Китай, зі сходу – р. Єнікіой. Малі річки і балки в основному маловодні, більшість з них влітку пересихають. Живлення річок переважно снігове, яке характеризується весняною повінню та паводками і тривалою літньо-осіньою межінню з рідкими зливними паводками.

Річка Дракуля бере початок біля селища Плоцк Арцизського району, протікає на території Татарбунарського району і впадає в Стенцівські плавні Кілійського району. Проходить річка через села Дмитрівка, Трудове, Мирне Кілійського району. Пойма річки прируслова, двохстороння, в середній течії має ширину 200м, в нижній 600м. Ріка зрегульована і служить відвідною дреною – пущена каналом мимо Дракулівського водосховища. Річка являється екологічним бар’єром для водосховища: усі скиди, нечистоти відводяться від нього по каналу.
Басейн річки включає пойму ріки, втягнутий в інтенсивний господарський оборот і річка в комплексі представляє собою керуючу систему.

Річка Нерушай протікає недалеко від селища Миколаївка, Мирне Кілійського району. Пойма ріки має ширину до 2,5км. Річка зарегульовна, каналізована, розрахована на витрати 10% забезбеченості. Нижній участок річки прилягає до лиману Грабовський, обвалований, зарегульований і являється частиною лиману.

Гирла:
Прорва, Мусіна, Очаківське, Потапів канал, Білгородське, Гнєушев, Полуденне, Анкудіново, Отножне, рукав Середній, Піщане, Новостамбульське( Бистре), Східне, Старостамбульське, Малівеево –15шт

Озера, водосховища, лимани ставки :
• О. Китай ,о. Солений Кут ,озеро Лебединка ( Косинка), о. Сасик –, озерно-болотний комплекс о. Лімба ,Дракулівське водосховище, Казійське водосховище
• Пукаловський лиман, Карячевський лиман ( Шведово), Малий Солений, лиман Грабовський
• Лісківський ставок №1, №2, №3, № 4,№5, Фурманівський ставок №1 –Трудівський рибоза плідник , Шевченківський рибоза плідник Кілійське. ПТРХ, Вилківське –ПТРХ затон Базарчук
 

ВОДНІ ОБ'ЄКТИ та ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ
Кілійського району

Згідно форми 6 –зем "Води” земель водного фонду на території району налічується 21541,68 га на 1.01.2011 року ( форма надається : по району та в розрізі сільських рад ). Водні ресурси району складаються із запасів поверхневих та підземних вод.

Поверхневі води:

Запаси поверхневих вод на території району розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини характеризуються обмеженими запасами, а південно-західна, яка тяжіє до р. Дунай, має великі запаси води. Більша частина середньорічного стоку припадає на р.Дунай. Згідно форми 6-зем під річками та струмками знаходиться 4105,63 га земель, під штучними водостоками ( канали, колектори, канави) – 4046,81га, під озерами та лиманами – 12063,09,під ставками –59,19 га, під штучними водосховищами –1266,96га, землі природоохоронного призначення –19027 га.

Озера (в зоні обслуговування КМУВГ) Озеро Китай являється наливним водосховищем, площею водозбору 2760 км2. Розтшоване в 8 км північно-західніше м.Кілія.
Відмітка НПР – 1,5 м
РМО – 0,6 м
Об’єм при НПР – 125 млн.м3, при РМО – 72,5 млн.м3.
Середня глибина – 2,1 м.
Найбільша – 6 м.

Водообмін озера з рікою здійснюється самопливом по каналу Кофа з р. Дунай , а також з допомогою насосної станції НС-3, Кофа. Озеро заповнюється також стоком рік Киргиж- Китай та Аліяга з півночі.

Рівенний режим озера впливає на умови риболовства, водокористування, хід природних процесів (підтоплення земель, переробку берегів) на інтереси ряду галузей народного господарства.
 

Штучні водойми:

водосховища

В зоні обслуговування Кілійського МУВГ - руслове наливне Дракулівське водосховище, яке побудовано на р.Дракуля і експлуатується ізольовано від решти водосховищ Татарбунарського тракту. Подача води здійснюється з р.Дунай через канал Міжколгоспний, Дунайський, Т-4.

ставки

Ставки використовуються для риборозведення, знаходяться в басейні р. Дунай і є водоймами загальнодержавного значення Ставки надаються в оренду водокористувачам райдержадміністрацією згідно ст 51. ВКУ.

Підземні води

Запаси підземних вод району використовуються для господарсько-побутових, виробничих потреб, с/г

Територія Арцизького та Татарбунарського районів згідно схеми гідрографічного районування території України  знаходиться в басейні р.Дунай та річок Причорномор'я.

 Клімат помірно-континентальний, з жарким літом і м’якою, рідко холодною і малосніжною зимою. Найхолодніший місяць – січень-лютий. Найжаркіший місяць – липень, серпень. Опади на території розподіляються нерівномірно, з деяким зменшенням у сторону моря. Особливість клімату даної території характеризується великими змінами погодних умов. Поряд з роками нормальної зволоженості, тут часто спостерігаються посушливі роки. Найменша кількість опадів випадає на морському узбережжі, особливо на піщаних косах, що обумовлено впливом Чорного моря. Територія Арцизького та Татарбунарського районів є степовою покритою пагорбами, рівниною, що знижується в південному напрямі. Водні ресурси представлені поверхневими і підземними водами підвищеної мінералізації. Основний обсяг річного стоку формується за рахунок середніх і малих річок. Протяжність малих річок незначна, басейни їх вузькі, витягнуті в меридіальному напрямі. Схили, як правило, сильно порізані ярами і балками. Русла річок «випрямлені», виявлені слабо, замулені, схили незначні, течія повільна або зовсім відсутня. Режим річок характеризується короткочасною весняною повінню. Головне джерело живлення - талі води. У посушливий час річки місцями пересихають, взимку промерзають.

Усі ріки на розглянутій території можна поділити на дві групи: до І групи входить 1 середня транскордонна річка р.Когильник – 20,0 км (на території Татарбунарського району) та 56,0 км (на території Арцизького району) ;

до ІІ групи входять малі ріки, режим яких цілком визначається місцевими фізико-географічними умовами. Річки мають наступні протяжності по районам: р.Сарата – 14,0 км (Татарбунарський район); р.Дракуля – 20,0 км (Татарбунарський район), 28,0 км  (Арцизький район); р.Кагач – 14,0 км (Татарбунарський район ); р.Чага – 28,0 км (Арцизький район ); р.Ташлик – 14,0 км (Арцизький район ); р.Киргиж  - 24,0 км (Арцизький район ); р.Киргиж-Китай – 29,0 км (Арцизький район); р.Аліяга – 38,0 км (Арцизький район); р.Нерушай – 30,0 км (Татарбунарський район); р.Хаджидер – 7,5 км (Татарбунарський район); р.Кам’янка – 18,0 км (Арцизький район); р.Джалар – 29,0 км (Арцизький район); р.Чілігідер – 2,7 км (Арцизький район); р.Кляснітей – 11,0 км (Арцизький район); р.Дюльменська – 9,0 км (Арцизький район); р.Пержайська – 14,0 км (Арцизький район); р.Глибока(Улентерівка) – 17,6 км (Татарбунарський район) та балки: б.Магала, б.Мартаза, б.Глибока, б. Новоселівка, б.Пряма, б.Кашпалат, б. Вовча, б. Інвалідна, б.Адинка, б.Струмок, б.Дмитрівська.

На території Татарбунарського району басейн річок Причорномор’я  нараховується 12 озер загальною площею близько 20170 га.

Найбільш великі: оз. Алібей – 7200 га, оз. Шагани  - 7000 га, оз. Бурнас – 2260 га, оз. Карачаус - 1100 га, оз. Хаджидер – 1000 га, оз. Курудіол – 460 га, оз. Солене – 300 га, оз. Будури – 260 га.

Озеро Малий Сасик має площу водного дзеркала – 236 га, озеро Магалевське - 200 га, Джантштейське – 116 га, оз. Мартаза -  38 га, всі ці озера відносяться до водних об’єктів місцевого значення, являються соленими та мають підвищену мінералізацію, вони  є непридатними для зрошення та господарсько-питних потреб.

     Всього на території Татарбунарського та Арцизького районів басейн річок Причорномор’я та р.Дунай нараховується 9 водосховищ:

              На території Татарбунарського району:

 водосховище Сасик – площею  23887 га,

 Дмитрівське вод-ще - площею 152.54 га,

 Кагачське  вод-ще - площею 125.28 га,

 Нерушайське  вод-ще - площею 232.76 га,

              На території Арцизького району:

Виноградівське  вод-ще - площею 199.8 га,

Ново-Іванівське  вод-ще - площею 67 га,

Долинівське вод-ще - площею 66 га,

Задунаївське  вод-ще - площею 100 га,

Холмське  вод-ще - площею 57 га.

Всього на території Татарбунарського та Арцизького районів басейн річок Причорномор’я та р.Дунай нараховується 57 одиниць ставків. Більшість з них збудовано господарствами по спростованій документації, а частіше - без неї. Водостримуючі споруди представлені земляними греблями із земляними скидними каналами, у деяких випадках із трубчастими водовипусками. Використовуються ставки в основному для риборозведення.

В Татарбунарському районі ставки - місцевого значення займають площу 30 га в кількості 5 одиниць, загальнодержавного значення - 200 га в кількості 16 одиниць. В Арцизькому районі ставки займають площу 354.7 га в кількості 36 одиниць загальнодержавного значення.

Канал „Дунай-Сасик", який знаходиться на території Кілійського району був побудований для регулювання відміток рівня води водосховища Сасик.